ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. З нагоди цього свята в Національному транспортному університеті кафедрою теорії та історії держави і права були проведені заходи в змішаному (онлайн та офлайн) форматі, що дозволило об’єднати на одному майданчику студентів з різних куточків України, попри географічні відстані. Частина учасників зібралася безпосередньо в аудиторіях Навчально-бібліотечного корпусу НТУ, тоді як інші студенти долучилися до обговорення дистанційно за допомогою платформи Google Meet. Модератором заходів була доцент кафедри теорії та історії держави і права Малінська Ганна Дмитрівна.

  27-й Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

     Цьогорічний текст «Лист, який не закінчується» Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності написав письменник і ветеран Артур Дронь. Текст виявився надзвичайно щемким. Студентам, які брали участь в його написанні, сподобалась чітка інтонація та виважена манера читання, помірний темп.

Науковий семінар

Науковий семінар «Від Нестора до сучасності: еволюція українського слова» для дослідження історичного шляху, сучасного стану та стратегічних перспектив розвитку української мови об’єднав студентів факультету транспортних та інформаційних технологій та факультету соціально-економічних та правових наук.

Учасники семінару детально проаналізували внесок Нестора Літописця та перших писемних пам’яток у закладення фундаменту української писемності, простежили тяглість мовних традицій від Київської Русі до новітньої доби.

Студенти презентували дослідження щодо трансформації сучасної лексики, появи неологізмів, впливу цифрових технологій на культуру мовлення та функціонування мови в медіапросторі. Завдяки змішаному формату студенти мали змогу подати свої перші наукові розвідки як особисто, так і в онлайн-режимі.

Круглий стіл «Мова, ідентичність та безпека: де твій особистий кордон?»

Сьогодні, у ХХІ столітті, кордони держав проходять не лише по землі, вони проходять через нашу свідомість. Війна  триває не лише за території, а й за сенси. Мова – це перша лінія оборони, яку ворог намагається прорвати за допомогою хитрих лінгвістичних пасток. Їхня мета – змусити світ засумніватися в очевидному, розмити провину агресора та зменшити масштаб катастрофи.

Учасникам круглого столу «Мова, ідентичність та безпека: де твій особистий кордон?»  вдалося з’ясували як саме працюють маніпуляції, виділити головні механізми. Особливу увагу під час дискусії було приділено ролі українського слова як потужного інструменту національного спротиву, збереження ідентичності та консолідації суспільства в умовах сучасних викликів та війни.

До Дня української писемності та мови доценткою кафедри теорії та історії держави і права Зінченко О. З. було організовано та проведено студентський круглий стіл «Історія становлення наукового стилю української мови». Для залучення аудиторії  захід розпочався з інтерактивної розминки в чаті Zoom «Еволюція фахових назв», під час якої студенти аналізували давні українські назви професій, добирали до них сучасні відповідники та простежували їхній зв’язок із сучасними прізвищами. До участі в засіданні активно долучилися студенти різних факультетів університету, підготувавши ґрунтовні доповіді та мультимедійні презентації:

Доповіді учасників відзначилися глибиною опрацювання джерел, високою якістю візуального супроводу та активним обговоренням актуальних питань самобутності української науки.

З нагоди Дня української писемності та мови  в групах ТТ (АП-1-1, МП-1-1, МП-1-2, МП-1-3, МП-1-4) викладачами кафедри теорії та історії держави і права ст. викл. Горбань Г. М. та доц. Глушенок Н. М. було проведено круглий стіл на тему: «Мова ‒ генетичний код нації та серце народу від подиху віків до сьогодення».

Студенти (Бородавченко Вадим, МП-1-2; Хомрач Анастасія, МП-1-4; Хихля Кирил, Дащенко Максим, Нестеренко Ілона, АП-1-1;  Королюк Марія, Забіяка Олександра, Вакал Владислав, Габерлах Єва, МП-1-1; Титаренко Вікторія, Федотов Віталій, МП-1-3) підготували змістовні доповіді, в яких проаналізували історичні процеси розвитку України, становлення та розвиток української мови й культури. Зокрема, було висвітлено такі теми: «Мова – генетичний код нації», «Від рукопису до верстата», «Графіті Софії Київської», «Звичаї козацьких шкіл», «Хроніка лінгвоциду», «Наслідки голодомору 1932‒1933 рр.»  «Розстріляне Відродження», «Шістдесятники і дисиденти», «Радянська русифікація», «Українська мова в історичних випробуваннях».

Право говорити, мислити й творити українською завжди виборювалося ціною колосальних людських втрат, оскільки тоталітарні режими століттями намагалися знищити українську ідентичність. Попри все, мова жива, вона нетлінна основа національної душі, яку необхідно захистити від повного фізичного винищення.

Сьогодні наші захисники та захисниці на передовій, які працюють на оборону нашої держави та всього українського народу, щодня доводять, що слово ‒ це реальна зброя. В окопах і на лінії вогню українська мова виконує функцію життєво важливого пароля та маркера безпеки за принципом «свій ‒ чужий», миттєво розмежовуючи нас із ворогом і рятуючи життя.

Тому сьогодні кожен із нас, долучаючись до великих чи малих волонтерських зборів, підтримуючи ЗСУ чи просто свідомо обираючи українську мову в побуті, навчанні та професійній діяльності, тримає свій власний мовний фронт. Плекання рідного слова ‒ це вияв найвищої поваги до нашої трагічної історії, до пам’яті замучених голодом і кулями предків, і, найголовніше, до тих захисників і захисниць, які просто зараз виборюють вільне майбутнє України на передовій.

Наше сильне слово за мир і перемогу має звучати голосно, адже в ньому ‒ наша сила і наша правда.

27 жовтня 2026 року на засіданні наукового студентського гуртка «Красномовство», що діє на кафедрі теорії та історії держави і права  під  керівництвом старшого викладача Шкоди А.В., в онлайн форматі було проведено дискусію на тему: «Українська мова – маркер безпеки». Членкині гуртка, студентки групи ФП-ІІ-1, презентували актуальні для сьогодення теми, в яких засвідчили розуміння сучасної мовленнєвої ситуації, значення ролі української мови, її силу впливу на соціум, на культуру мовців, зокрема, та успіх України загалом. Слід відмітити, що всі виступи філологинь були цікаві, змістовні, вражали мовним багатством, повним розкриттям теми, наприклад: Приходько Анна виголосила тему «Сила слова: як наша мова впливає на людей», Новак Анастасія ‒ «Цікаві факти про українську мову», Слободяник Тетяна ‒ «Міфи про українську мову», Прокопченко Анастасія ‒ «Запозичення в українській мові: збагачення чи загроза», Зінчук Домініка ‒ «Слова-паразити та мовні звички сучасної молоді», Біла Софія ‒  «Феномен ненадійного наратора в літературі», Фещенко Маргарита ‒ «Потік свідомості, літературні прийоми та кінематограф в українському красномовстві». У доповідях філологині порушили проблеми, які стосуються молоді, і варті уваги! Отже, наша молодь усвідомлює значення української мови, її красу, прагне досконало володіти навичками красномовства!