logo

1944 рік – розпорядженням Ради Народних комісарів СРСР № 11.06-р від 7 листопада 1944 року засновано Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ), з вересня 2000 року – Національний транспортний університет (НТУ).

В 1944 було створено два факультети – дорожній та механічний для підготовки фахівців з чотирьох спеціальностей: автомобільні дороги, мости, автомобілі та автомобільне господарство, дорожні машини і механізми. Директором КАДІ призначено Даденкова Юрія Миколайовича.

1954рік – створено раду по захисту кандидатських дисертацій, а в 1957р. – раду по захисту докторських дисертацій.

1958 рік – механічний факультет КАДІ перейменовано на автомобільний.

1959 рік – ректором КАДІ призначено Вериженка Євгена Петровича.

1964 рік – у КАДІ створено науково-дослідний сектор (у подальшому називався науковою частиною).

1965 рік – у КАДІ організовано інженерно-економічний факультет.

1970 рік – у КАДІ починає діяти підготовче відділення.

1974рік – засновано Всесоюзний традиційний студентський мотокрос на призи Київського автомобільно-дорожнього інституту.

1975 рік – створено факультет підвищення кваліфікації.

1979 рік- 8 січня виходить перший номер газети «Автодорожник» . За 12 років першого життя газети вийшло 452 номери. З 1991 по 2002 рік «Автодорожник» не виходив. Поновився випуск газети з приходом нового ректора, Дмитриченка М.Ф., – в 2003 році. Кількість номерів «Автодорожника», які вийшли за цей час, вже наближається до 600. В газеті повністю висвітлюється життя університету. Готується кожен номер в першу чергу силами студентів, які розповідають і про навчання і про своє дозвілля, і про відпочинок.

1984 рік – ректором КАДІ призначено Канарчука Вадима Євгеновича.

1984 рік – інженерно-економічний факультет КАДІ реорганізовано у факультет економіки та експлуатації автомобільного транспорту.

1985 рік – у КАДІ організовано заочний факультет.

1987 рік – автомобільний факультет КАДІ реорганізовано в автомеханічний.

1990 рік – у КАДІ організовано загальноінженерний факультет.

1992 рік – на базі факультетів підвищення кваліфікації КАДІ створено факультет післядипломної освіти.

1992 рік – розпочинається діяльність освітнього комплексу у складі КАДІ автомобільно-дорожніх, автотранспортних технікумів (коледжів) та технікумів транспортного будівництва України.

1993 рік – факультет економіки та експлуатації автомобільного транспорту перейменовано на факультет управління на транспорті.

1994 рік, серпень – після державної акредитації КАДІ отримує статус технічного університету, найвищий – ІV рівень акредитації і назву Український транспортний університет (УТУ).

1998 рік – на базі підготовчого відділення та підготовчих курсів створено факультет довузівської підготовки.

1999 рік – на базі факультету післядипломної освіти створено Інститут економіки і бізнесу на транспорті УТУ.

2000 рік – УТУ отримує статус національного і теперішню назву – Національний транспортний університет (НТУ).

2000 рік – на базі наукової частини створено Науково-дослідний інститут “Проблем транспорту і будівельних технологій”.

За період роботи НДІ було виконано більше 85 науково-дослідних робіт, фінансування яких здійснювалось за рахунок державного бюджету із загальним обсягом фінансування – понад 12517,488 тис.грн., а також більше 495 госпдоговірних робіт із загальним обсягом фінансування – понад 27626,160 тис. грн.

За роки роботи НДІ було впроваджено 405 розробок. Авторами розробок отримано охоронних документів загальною кількістю 321 шт, більше 15 тис. студентів взяли участь у виконанні НДР. За результатами виконаних досліджень тільки з 2005 року успішно захищено 111 кандидатських дисертацій та 9 докторських.

2000 рік – входження до складу Національного транспортного університету Львівського навчально – консультаційного центру 4 рівня акредитації

2003 рік – ректором НТУ призначено професора Дмитриченка Миколу Федоровича, обраного конференцією трудового колективу університету.

2003 рік – рішенням Вченої ради університету від 1 жовтня 2003 року на базі заочного факультету НТУ створено Інститут заочного та дистанційного навчання НТУ.

2003 рік – 21 жовтня 2003 року наказом ректора НТУ №338 на базі інженерного центру інформаційних технологій НТУ створено Міжнародний освітянський центр інформаційних технологій (МОЦІТ).

2003 рік – університет знову визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти ІV рівня.

2004 рік – факультет довузівської підготовки НТУ реорганізовано в Інститут доуніверситетської підготовки і міжнародного співробітництва НТУ.

2004 рік – в травні 2004 р. на кафедрі дорожньо-будівельних матеріалів і хімії було створено науково-дослідну лабораторію “Технологія матеріалів і конструкцій транспортного будівництва імені професора Сюньї Г.К.»

Основні напрямки діяльності лабораторії спрямовані на розробку і впровадження нових довговічних матеріалів для автомобільних доріг, мостів і аеродромів.

2004 рік – входження до складу Національного транспортного університету Надвірнянського коледжу 1 рівня акредитації та Барського автомобільно-дорожнього технікуму 1 рівня акредитації.

2005 рік – Лауреатами державної премії України в галузі науки і техніки стали 5 провідних учених університету.

2005 рік – університет затверджений координатором проектів TEMPUS TASIS. Зараз університет бере участь в 20 міжнародних договорах про співробітництво. До виконання проектів залучено 29 зарубіжних ВНЗ.

2005 рік – університет нагороджено дипломом «Лідер транспортного комплексу України».

2005 рік – згідно рішення Вченої ради НТУ лабораторії «Гідравліки» кафедри мостів та тунелів присвоєно ім?я професора Даденкова Ю.М.

2006 рік – створення Криворізького навчально – консультаційного центру 4 рівня акредитації.

2006 рік – з метою підвищення якості підготовки фахівців згідно з наказом № 282 “Про реорганізацію факультетів” у липні 2006 року було створено нові факультети:
-Економіки, менеджменту і права;
-Транспортних та інформаційних технологій.

2007 рік – відкрито Навчально-консультаційний центр НТУ у м. Івано-Франківськ

2010 рік – Національний транспортний університет отримав в м.Болонья (Італія) сертифікат про приєднання до Великої Хартії Університетів.

2012 рік – укладена перша угода про співробітників між корпорацією ЄВРОКАР і НТУ. Згідно угод на виробництві створено 4 науково-виробничих комплекси і 35 філій кафедр.

2012 рік – до Національного транспортного університету було приєднано Львівське вище професійне училище транспортних технологій та сервісу як відокремлений структурний підрозділ.

2012 рік – НТУ став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід – 2011» в номінації «Кращий винахід – 2011».

2013 рік – комісія Європейського Союзу відзначила Національний транспортний університет високою нагородою «За управління великим партнерством».

2013 рік на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2013» НТУ був нагороджений Дипломом ГРАН-ПРІ «Лідер вищої освіти України» в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки».

2013 рік – біля навчально-бібліотечного корпусу по вул.Кіквідзе, 42 відкрито філію Міжнародного освітянського центру університету, де задіяно два мультимедійних комп’ютерних класи на 25 комп’ютерних місць в кожному.

2013 рік – до НТУ приєднано Київський транспортно-економічний коледж.

2014 рік – в конкурсі «Винахід року», який проводив Український інститут промислової власності, комплекс винаходів «Робочий орган роторного траншейного екскаватора» отримав перше місце в абсолютний номінації «Кращий винахід року».

2014 рік – Рада Європейської Асоціації Університетів 24 жовтня 2014 р. прийняла Національний транспортний університет повноправним членом Європейської Асоціації Університетів.

2014 рік – дорожньо-будівельний факультет реорганізовано в факультет транспортного будівництва.

2015 рік – на VI міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти 2015» (березень 2015р.) НТУ нагороджено Дипломом ГРАН – ПРІ «Лідер вищої освіти України» та Кубком.

Із заснуванням Київського автомобільно-дорожнього інституту у Києві відновилася підготовка автомобілістів, дорожників та мостобудівників. Ще до 1930 року таких фахівців вже готували на відповідних факультетах Київського політехнічного інституту, а згодом і Київського інституту народного господарства (згодом на їх базі було створено Харківський автомобільно-дорожній інститут та Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту).

У КАДІ викладали доктор технічних та фізико-математичних наук М.О.Лаврентьєв (академік і віце-президент AH CPCP, академік АН України та ряду академій країн світу, засновник і голова Сибірського відділення АН CPCP, лауреат Ленінської і Державних премій); відомий фахівець в галузі машинобудування, академік АН України А.О.Василенко; відомий вчений-будівельник, лауреат Державної премії CPCP професор Д.А.Руденко; фізико-хімік, професор В.А.Ройтер (академік АН України, Заслужений діяч науки УРСР); вчений-металург, лауреат Державної премії CPCP О.О.Сігов; математик і механік М.О.Кільчевський (згодом академік АН України); механік В.Д.Кубенко (згодом академік НАН України, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України); талановиті вчені І.І.Гіхман, О.М.Пеньков, С.I.Тетельбаум, І.А.Кириєнко – майбутні члени-кореспонденти АН України.

За 70 років свого існування Національний транспортний університет підготував понад 70 тисяч спеціалістів для України, колишнього СРСР та багатьох країн світу.

Наш університет першим серед вищих навчальних закладів України розпочав підготовку фахівців з організації дорожнього руху, економіки автомобільного транспорту, економіки дорожнього будівництва, обладнання і технології підвищення зносостійкості та відновлення деталей машин і конструкцій, організації перевезень та управління на транспорті.

Якщо в 1944р. в КАДІ навчалось 274 студента, то в 2014р. – більше 17000. Навчальний процес та наукові дослідження забезпечують висококваліфіковані спеціалісті, серед яких 56 доктор наук, професор і 291 доцент. 11 викладачів є Лауреатами Державної премії України, 24 – дійсними членами та членами – кореспондентами галузевих академій України та інших держав. В період з 1948 по 2014рік 27 співробітників НТУ стали лауреатами державних та іменних премій.

Зараз в складі університету три навчальні інститути, один науково-дослідний інститут та вісім відокремлених структурних підрозділів: 3 навчально-консультаційні центри та 5 навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

В НТУ здійснюється підготовка фахівців за 20 напрямами та 30 спеціальностями (Див. сайти факультетів).

З 1963 року в університеті ведеться підготовка іноземних студентів. За ці роки в університеті навчалися представники більш ніж 20 держав світу: Азербайджану, Бангладеш, Білорусії, Болгарії, Вірменії, Грузії, Еквадору, Естонії, Ізраїлю, Ірану, Йорданії, Казахстану, Киргизстану, Китаю, Литви, Латвії, Молдови, Німеччини, Перу, Росії, Сирії, Судану, Туркменістану, Туреччини, Узбекистану. Підготовлено 3885 фахівців. Сьогодні в університеті за базовими напрямами (спеціальностями) навчається понад 700 іноземних студентів із 10 країн світу.

Матеріально-технічна база університету

Впродовж всього періоду існування Національного транспортного університету триває інтенсивний процес будівництва, реконструкції та розширення матеріально-технічної бази, відбуваються значні зрушення в її оснащенні. На сьогоднішній день матеріально-технічна база університету – це багатофункціональний, розгалужений комплекс сучасних споруд, а саме: 3 учбові корпуси, 5 гуртожитків, спортивний комплекс, їдальня, спортивно-оздоровчий табір «Зелений бір» (Плюти).

В 1944р. КАДІ розміщався в двоповерховій будівлі колишньої п’ятої Києво-Печерської чоловічої гімназії. В 1960р. завершено реконструкцію головного корпусу університету, яка почалась ще в 1945 році – надбудовано ще 2 поверхи. А в 1966 році був добудований чотириповерховий лабораторний корпус, що в значній мірі поліпшило умови для проведення навчального процесу і підвищення рівня науково-дослідної роботи.

В 1988 році відчинив свої двері навчально-бібліотечний корпус. Це дало змогу вирішити наболіли проблеми, пов’язані з розміщенням кафедр, лабораторій та аудиторій.

З 1985 року в університеті повністю вирішена проблема житла для студентів і аспірантів введенням в експлуатацію дев’ятиповерхового гуртожитку №5 підвищеної комфортності з спеціальними блоками квартир для студентських сімей.

Зараз студенти університету проживають в 5 гуртожитках, 4 з яких розташовані біля навчально-бібліотечного корпусу і утворюють ціле студентське містечко. Проблем з поселенням іногородніх студентів в гуртожиток немає.

В 1957р. університету було надано ділянку для будівництва в одному з наймальовничіших куточків Київщини – у сосновому лісі неподалік Дніпра, біля села Плюти, Обухівського району. Тут виріс студентський табір КАДІ-НТУ «Плюти». За роки, що минули, табір перетворився на центр здоров’я. Протягом цього періоду відпочили тисячі студентів, співробітників та членів їх сімей.

Відпочивають наші студенти в студентських таборах в Карпатах і на Чорному морі.

В 1979р. побудована двоповерхова їдальня на 380 місць, площею 2005,1м2, у якій є 2 просторі зали і буфет, котрі повністю забезпечують харчуванням викладачів, співробітників та студентів. В навчально-бібліотечному корпусі також працює буфет на 50 місць. З метою покращення харчування студентів та співробітників у 2009 році було капітально відремонтовано і оснащено обладнанням та меблями цехи для приготування їжі, зали та буфет.

В університеті створена потужна спортивно-фізкультурна база.

В 1970р. став до ладу чудовий, двоповерховий спортивний комплекс по вул. Кіквідзе 36а. Тут є 25-метровий плавальний басейн з площею водного зеркала 500м2., великий ігровий зал, зал боротьби, зал важкої атлетики. Площа спорткомплексу складає 3586,4м2. В 2014році облаштовані сучасні ігрові майданчики для волейболу та баскетболу.

Бібліотека

Бібліотека була створена, як і КАДІ, в 1944р. Її фонд складав тоді близько 17500 друкованих одиниць. Кількість студентів, а значить і читачів, збільшувалась з кожним роком, тому в 1989 році бібліотека отримала нове приміщення в НБК. На двох поверхах (8 і 9) навчально-бібліотечного корпусу розташовані 5 читальних залів, навчальний, науковий абонемент і абонемент художньої літератури. Сьогодні інформаційний ресурс бібліотеки НТУ становить біля 550000 примірників.

Уже 10 років у бібліотеці функціонує автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) «УДФ/Бібліотека», яка відповідає міжнародним стандартам. За її допомогою сформований електронний каталог. Бібліотека має web-caйт http://library.ntu.edu.ua – це вікно відкрито для кожного, хто хоче долучитися до її інформаційних надбань.

Міжнародне співробітництво

За роки свого існування НТУ підтримував і продовжує підтримувати зв’язки з навчальними науковими та виробничими установами далекого зарубіжжя. Серед них: Мічіганський Інститут дослідження навколишнього середовища, університети штатів Джорджія, Огайо та Пенсільванія (США); Вища школа архітектури та будівництва (Німеччина); гірничо-металургійна академія, «Політехніка» (Польща); Вищий технічний університет ім. Кочнєва (Болгарія); Вища школа транспорту та зв’язку (Угорщина); Університет «Natal» (Південно-Африканська республіка); фірми «Bosh Rexroth AG» Mobile Hydrruullics (Німеччина); «DEUTZ AG» (Німеччина); «Elfstotec GmbH» (Німеччина); «GRAMMER AG» (Німеччина); «Autokuhler&Co KG» (Німеччина) та інші.

Наші перші ректори

Засновник і перший ректор Київського автомобільно-дорожнього інституту з 1944 по 1959 роки

Dadenkov NTUДаденков Юрій Миколайович (1911-1991)

Народився 28 жовтня 1911 року в м. Лубни Полтавської області.
Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут у 1933 році.
З 1952 року – доктор технічних наук.
З 1952 року – професор.
З 1961 року – член-кореспондент АН УРСР.
З 1933 по 1941 рік – асистент, доцент, завідуючий кафедрою Харківського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1941 по 1944 рік брав участь у військових діях.
З 1944 по 1959 рік – ректор Київського автомобільно-дорожнього інституту.

З 1959 по 1973 рік – Міністр вищої та середньо-спеціальної освіти України.
Автор більш як 60 наукових праць, в тому числі багатьох навчальних посібників. Серед них: тритомник “Гідравлічні розрахунки” (1951), “Гідравлічні розрахунки відкритих русел” (1961), що були перекладені китайською та видані в Китаї.

Ректор Київського автомобільно-дорожнього інституту з 1959 по 1984 роки

VeryzhenkoВериженко Євген Петрович (1920-1997)

Народився 27 серпня 1920 року в м.Києві.
Закінчив у 1946 року Одеський інженерно-будівельний інститут.
З 1947 по 1950 рік навчався в аспірантурі Київського автомобільно-дорожнього інституту.
У 1951 році захистив кандидатську дисертацію з проблем будівельної механіки. З 1952 року – доцент. З 1968 року – професор.
З 1952 по 1959 роки – декан дорожньо-будівельного факультету Київського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1960 по 1987 роки – завідуючий кафедрою будівельної механіки Київського автомобільно-дорожнього інституту.

З 1987 року – професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки.
Автор багатьох статей і навчальних посібників. У співавторстві ним був написаний підручник “Статика будівель”, що багато раз видавався в Україні та за її межами.

Ректор Національного транспортного університету з 1984 по 2002 рік

KanarchukКанарчук Вадим Євгенович (1936-2009)

Народився 23 лютого 1936 року в Києві. У 1961 році закінчив механічний факультет Української академії сільськогосподарських наук по спеціальності “інженер-механік”.

З 1976 року – доктор технічних наук. З 1978 року – професор. З 1992 року – академік Транспортної Академії України (з 1992 року по 2005 р. її Президент). З 1992 року академік Академії Транспорту Росії. З 1996 року – академік Міжнародної Інженерної Академії. З 1998 року – академік Міжнародної академії інформатики. Як вчений В.Є. Канарчук зробив вагомий внесок в розробку та впровадження у виробництво захисних зносостійких покриттів деталей машин. Він – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

 

Ректор Національного транспортного університету з 2003 року

rektor-ntuДмитриченко Микола Федорович

Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятин Івано-Франківської області. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету.

У 2000-2002 рр. працював начальником департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців з розробки проекту Закону України “Про вищу освіту”, Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо-нормативних актів у сфері вищої освіти.

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, академік Транспортної Академії України (1994 р.), академік Української Академії Тріботехніки (1997 р.), віце-президент Української Академії Міжнародної Трібологічної Ради (1999 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), лауреат премії Комсомолу України та Української науково-технічної Ради в галузі науки і техніки (1982 р.). Академік Національної академії педагогічних наук України, Президент Транспортної Академії України, нагороджений орденом України «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів.

Відомий спеціаліст в галузі машинознавства. Автор і співавтор близько 200 наукових праць, зокрема монографій “Еластогідро-динаміка: теорія та практика” (2000 р.), “Смазочные процессы в условиях нестационарного трения” (2002 р.), розробив ряд нових методів підвищення зносостійкості деталей машин. Проходив стажування у вищих навчальних закладах Великобританії, США і Канади. Член редакційної колегії ряду науково-технічних журналів та збірників, спеціалізованих рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій.

 

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО