«РОЗСТРІЛЯНИЙ ПЛЕНЕР…» ВИСТАВКА – СЕМІНАР присвячена вшануванню пам’яті жертв сталінського терору – представників українського «Розстріляного Відродження»

На кафедрі комп’ютерної, інженерної графіки та дизайну Національного транспортного університету, 12 листопада 2025 року відкрилася виставка та було проведено науковий  семінар присвячений вшануванню пам’яті жертв українського «Розстріляного Відродження».

Захід відкрив завідувач кафедри, Микола Кузьмінець, який наголосив на значимості збереження пам’яті про трагічні сторінки української культури –  репресії літературно-мистецького покоління 1920-х – 1930-х років в Україні, яке створило високохудожні твори в різних галузях, але було фізично знищене сталінським тоталітарним режимом шляхом репресій, арештів та розстрілів.

До представників «Розстріляного Відродження» належали письменники Микола Хвильовий, Микола Куліш, Григорій Косинка, Євген Плужник, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Юрій Яновський, режисер Лесь Курбас, художник Михайло Бойчук та інші,  яких фізично знищила радянська репресивна машина у 1930-х роках. Представники цього руху працювали у різних сферах культури та мистецтва, що стало найвищим злетом української культури перед сталінськими репресіями. Серед розстріляних художників був і Аркадій Верхградський – дід старшого викладача кафедри комп’ютерної, інженерної графіки та дизайну Євгена Верхградського. Він представив ретроспективну виставку художніх творів (ескізів та мініатюр) свого діда Аркадія Верхградського, яка стала візуальним ядром експозиції на семінарі. Ці роботи чудом врятували його рідні від знищення в роки сталінських репресій. Споглядаючи ці замальовки, ніби зазираєш крізь плече художника у побут та світобачення наших предків, які потрапили під його увагу в ті далекі й тривожні роки. У виступах учасників прозвучали спогади про життя і творчість репресованого митця від його онуків – Євгена Верхградського та його двоюрідної сестри Світлани Решетнікової: – “Важливо не лише пам’ятати про минуле, а й передавати історію наступним поколінням – крізь мистецтво, крізь чесну працю”.

Кафедра запросила взяти участь у обговоренні виставки та її тематики і кафедру теорії та історії держави і права НТУ, також відгукнулись на запрошення прийняти участь і бібліотека НТУ. Олена Мірошник з колегами підготували чудову тематичну добірку архівних матеріалів під назвою «Стежками пам’яті», про митців та письменників українського «Розстріляного Відродження».  Літературні твори з цієї презентації привертали увагу присутніх.

Звісно організатори виставки основним глядачем та слухачем бачили студентську молодь, яка були представлена всіма курсами спеціальності «Дизайн».

Крім того дуже приємно, що на запрошення завідувача кафедри відгукнулися колеги спорідненої кафедри дизайну НТУ-ДУІТ, які відвідали захід разом зі своїми  студентами.

Перед початком семінару Микола Кузьмінець провів екскурсію лабораторіями та майстернями кафедри. За її підсумками гості високо оцінили рівень оснащеності навчальної бази, якість освітнього процесу і системність організації практичної підготовки та виховання майбутніх фахівців на кафедрі. Як особливо зазначили запрошені, сучасний підхід до навчання і тісний зв’язок із мистецьким середовищем викликає справжнє захоплення й дає надію на подальший розвиток української художньої освіти.

У своєму виступі на семінарі доцент НТУ-ДУІТ Олексій Овчаренко з доповіддю «Українська муза під багнетом», яка була присвячена особливостям життя і творчої долі репресованих українських художників 1930-х років, і торкалася питань взаємодії мистецтва та ідеологічного тиску.

Виконавчий директор Виставкової федерації України – Володимир Овчарек представив учасникам свою доповідь «Мистецтво непідвладне часу». Його виступ підсумувався ключовою цитатою: “Українське мистецтво було і залишається виразником глибинної духовної сили народу, що здатна пережити випробування часу, політики й будь-які історичні бурі”.

Участь у заході взяли також співробітники академії імені Бойчука, які поділились власним баченням цієї спадщини і висловили ключові тези щодо творчої спадщини українських митців 1920–1930-х років.

У дискусії взяв участь завідувач кафедри текстилю академії імені Бойчука Василь Андріяшко, який розповів про спадщину Михайла Бойчука та його школи, проаналізував особливості розвитку української монументальної графіки 1920–1930-х років. Також акцентував увагу на досвіді репресованих діячів декоративного мистецтва, художників текстилю, страчених у часі репресій, ідентичності української школи, актуальних викликах сучасної мистецької освіти.

Загалом прозвучало півтора десятка доповідей і гостей і членів кафедри комп’ютерної, інженерної графіки та дизайну.

Зокрема, у виступі доцента кафедри Миколи Лампеки пролунала оповідь про подвижництво Ніла Хасевича, який був головним художником-ілюстратором УПА в часи Другої світової війни. Влучно й коротко сучасний митець розповів про творчий шлях Хасевича та його подвиг із популяризації української ідеї та викриття злочинів більшовизму супротив українства засобами плакатної графіки.

А доцент нашої кафедри, заслужений працівник культури України Леонід Гук звернув увагу присутніх майстрів та молоді на підступну експансію російських імперських символів на українських святинях – на прикладі новобудов Почаївської лаври. Він зауважив, що така пронизлива “м’яка сила” є засобом для маркування чужих територій та слугує окупації духовного простору українців.

Також доцент кафедри Юрій Дубовенко порівняв “голоси з тіні” – відновлені імена розстріляних письменників та митців із традиціями інших часів і народів та вказав на потребу зберігати пам’ять про минуле через сучасну музеєфікацію подібних до представленої на виставці колекцій.

До виступів долучилися й інші викладачі, які ділилися власним баченням щодо впливу новими матеріалами з архівних джерел. Особливе місце посіли теми дизайн-кодів у сучасному мистецтві як продовження традицій українських малярських шкіл та етичних уроків творчості у важливих історичних періодах для України.

Особливою прикметою заходу стала активна участь молоді — студентів як самої кафедри комп’ютерної, інженерної графіки та дизайну, так і студентів із академії імені Бойчука та НТУ – ДУІТ. Цей захід став для них продовженням сталої практики професійно-етичного виховання, яке підсилює національно-патріотичну складову їхньої освіти.

Працівники кафедри НТУ, а також гості з ДУІТ і академії імені Бойчука домовилися щодо продовження плідної співпраці й реалізації спільних творчо-освітніх проєктів.

А, Володимир Овчарек, виконавчий директор виставкової федерації України, у своєму підсумковому виступі подякував нашій кафедрі за такий неординарний захід і вказав, що для ширшого загалу була б цікавою спільна виставка картин художника кафедри Євгена Верхградського та його предка – Аркадія Верхградського. Адже це вкотре наочно довело б, що мистецтво – непідвладне часу.

В підсумку, захід «Розстріляний пленер…» не тільки став даниною шані талановитим майстрам українського відродження, а й нагадав сучасному поколінню про відповідальність за збереження національної пам’яті, історичної правди й творчої спадщини наших предків. Важливу роль у цьому відіграє академічна спільнота й креативне середовище університету, зокрема кафедри комп’ютерної, інженерної графіки та дизайну НТУ, яка поширює цінність пізнання, творчості й осмислення минулого.

Семінар завершився відкритою дискусією в залі, в рамках якої учасники обговорили питання пам’яті, культурної спадщини, міждисциплінарного підходу до вивчення мистецьких втрат, значення відновлення історичної справедливості в академічно­му середовищі, а також оглядом експозиції та спільною світлиною на згадку.

Вже наступного дня співробітники кафедри провели екскурсію  виставкою для студентів із факультетів менеджменту та туризму і економіки та права.

Виставка-семінар продовжуватиме свою роботу упродовж усього листопада. Запрошуються всі охочі до ознайомлення з матеріалами експозиції та мистецькими артефактами, що стали свідченням стійкості і непереборної внутрішньої свободи українських митців минувшини.

Щиро запрошуємо всіх зацікавлених колег та гостей, працівників НТУ, студентів  відвідати її в бібліотечному корпусі НТУ, що по вулиці Михайла Бойчука, 42, 7-й поверх, к. 709.