ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Викладачі кафедри теорії та історії держави і права для більш ефективного опанування матеріалу при вивченні дисциплін поєднують класичні й сучасні інтерактивні методи. Це допомагає студентам не лише краще засвоїти знання, а й сформувати практичні навички, критичне мислення та професійну комунікацію.
15 квітня 2026 року для студентів груп МР-1-1 та МТР-1-1 факультету менеджменту, логістики і туризму завідувачка кафедри, докторка історичних наук, професорка Ірина АВТУШЕНКО провела незвичний інтерактивний семінар з дисципліни «Історія України та української культури», присвячений темі «Українська національна революція 1648–1676 рр. Козацько-гетьманська держава».

Захід пройшов у форматі рольової гри, що дозволило студентам не лише глибше засвоїти матеріал, а й відчути себе безпосередніми учасниками історичних подій.
Учасники семінару перевтілилися в ключових діячів епохи, серед яких гетьман Богдан Хмельницький, представники козацької старшини, селянства, козацтва, польської шляхти та іноземних держав. У ході гри студенти відтворювали дипломатичні переговори, військово-політичні союзи та обговорювали стратегічні рішення, що впливали на перебіг революції.

Особливу увагу під час заняття було приділено таким подіям, як Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, проаналізовано битви, зміст статей Зборівського та Білоцерківського договорів, які стали ключовими етапами формування козацько-гетьманської держави. Був зроблений акцент на обставинах укладення Переяславсько-московського договору 1654 року.
Формат рольової гри сприяє розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та вмінню аргументовано відстоювати власну позицію. Студенти активно дискутували, аналізували історичні джерела та намагалися знайти альтернативні шляхи розвитку подій.

Такий семінар викликав жвавий інтерес серед студентів і продемонстрував ефективність інтерактивних методів навчання у вивченні історії. Подібні формати сприяють кращому розумінню складних історичних процесів і мотивують студентів до глибшого занурення в дослідження минулого.








